загвинчений

ЗАГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до загвинти́ти.

Гак в опорі має бути загвинчений щільно і не повинен хитатися (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 33).

Значення в інших словниках

1. загвинчений — загви́нчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. загвинчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до загвинтити.  Великий тлумачний словник сучасної мови