загвинчений
ЗАГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до загвинти́ти.
Гак в опорі має бути загвинчений щільно і не повинен хитатися (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 33).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загвинчений — загви́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- загвинчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до загвинтити. Великий тлумачний словник сучасної мови