загвинчений
загви́нчений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до загвинтити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загвинчений — загви́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- загвинчений — ЗАГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до загвинти́ти. Гак в опорі має бути загвинчений щільно і не повинен хитатися (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 33). Словник української мови в 11 томах