загвинчений

загви́нчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до загвинтити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загвинчений — загви́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. загвинчений — ЗАГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до загвинти́ти. Гак в опорі має бути загвинчений щільно і не повинен хитатися (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 33). Словник української мови в 11 томах