загвинчений

загви́нчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до загвинтити.

Значення в інших словниках

1. загвинчений — загви́нчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. загвинчений — ЗАГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до загвинти́ти. Гак в опорі має бути загвинчений щільно і не повинен хитатися (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 33).  Словник української мови в 11 томах