загнузданий

ЗАГНУ́ЗДАНИЙ, а, е. Дієпр. час. мин. ч. до загнузда́ти.

Загнузданий Хмельницького рукою, по бруку дзвонить копитами кінь (Сос., Солов. далі, 1957, 81);

Десь позаду чувся шум океанських хвиль, нагадуючи про грізну силу не загнузданої людиною стихії (Ле, Клен. лист, 1960, 88).

Значення в інших словниках

1. загнузданий — загну́зданий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. загнузданий — див. невільник  Словник синонімів Вусика
3. загнузданий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до загнуздати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. загнузданий — Загну́зданий, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)