загніваний

ЗАГНІ́ВАНИЙ, а, е, діал. Розгніваний.

Мала Целінка морщила брівки, ламала губки і з загніваним личком кричала (Фр., II, 1950, 321);

Хома Гаврило удав загніваного (Ков., Тв., 1958, 52).

Значення в інших словниках

1. загніваний — загні́ваний дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. загніваний — -а, -е, діал. Розгніваний.  Великий тлумачний словник сучасної мови