заголомшити
ЗАГОЛО́МШИТИ, шу, шиш, док., діал. Приголомшити.
[Відьма:] Бодай нашим ворогам Посліпило й поглушило. Мозок геть заголомшило!.. (Кроп., IV, 1959, 128);
// Заспокоїти, затамувати.
— Я рвалася до роботи, аби заголомшити в собі той біль, що мені під серце підступав (Март., Тв., 1954, 155).
Словник української мови (СУМ-11)