заголомшити

ПРИГОЛО́МШУВАТИ (сильним ударом, звич. по голові, доводити до стану непритомності), ОГЛУ́ШУВАТИ (ОГЛУША́ТИ), ПРИГЛУ́ШУВАТИ (ПРИГЛУША́ТИ), ГЛУШИ́ТИ розм., ОШЕЛЕ́ШУВАТИ розм., ОГОЛО́МШУВАТИ діал. — Док.: приголо́мшити, оглуши́ти, приглуши́ти, ошеле́шити, оголо́мшити, заголо́мшити діал. пришоло́мити діал. Уночі ми величенькою каменюкою трохи приголомшили вартового (І. Муратов); Сахно шарпнулася, удар у тім'я засліпив її і оглушив (Ю. Смолич); Вартового під дверима, що спробував зчинити тривогу, приглушили ударом (Д. Бедзик); Рибу глушать залізним шкворнем по голові (Л. Смілянський); — Буна дзіва! — сказав я йому і ошелешив прикладом по голові ... (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. заголомшити — заголо́мшити дієслово доконаного виду приголомшити діал.  Орфографічний словник української мови
2. заголомшити — -шу, -шиш, док., діал. Приголомшити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заголомшити — ЗАГОЛО́МШИТИ, шу, шиш, док., діал. Приголомшити. [Відьма:] Бодай нашим ворогам Посліпило й поглушило. Мозок геть заголомшило!.. (Кроп., IV, 1959, 128); // Заспокоїти, затамувати. — Я рвалася до роботи, аби заголомшити в собі той біль, що мені під серце підступав (Март., Тв., 1954, 155).  Словник української мови в 11 томах