заголовок

ЗА́ГОЛО́ВОК (назва будь-якого твору, видання, його частини і т. ін.), НА́ГОЛОВОК діал., О́ГЛАВ заст.; ША́ПКА (спільна назва для кількох статей, рубрик у газеті, набрана крупним шрифтом). Давид похмурився і пильно став роздивлятися на заголовок книжки (А. Головко); Найулесливіші похвали доходили до мене від тих, що знають мої твори лише з наголовків і ніколи не читали їх (Мирослав Ірчан); Позолочений оглав горів на сонці: "Декларація прав вільної людини й громадянина" (Я. Качура); "Суд іде". Такою шапкою розпочиналася сторінка "Східної правди" (І. Ле).

Значення в інших словниках

1. заголовок — За́головок: — маленька подушка [14;I] — подушечка [IV] за́головок: 1) небольшая подушка, 2) заглавіе [ІФ,1890] — «Заголовок» — це необов’язково «маленька подушка», але, радше, велика або принаймні більша подушка.  Словник з творів Івана Франка
2. заголовок — за́голо́вок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. заголовок — (твору) назва, титул, г. наголовок; (додатковий) підзаголовок; (у газеті) шапка; тлк. ЗАГОЛОВОК див. ПОДУШКА.  Словник синонімів Караванського
4. заголовок — [заголовок] -оўка/-оўка, м. (ў) -оўку/ -оўку, мн. -оўкие/-оўкие, -оўк'іў/-оўк'іў  Орфоепічний словник української мови
5. заголовок — -вка, ч. 1》 Назва будь-якого твору, його частини, розділу або статті, повідомлення, назва газети, журналу і т. ін. 2》 спец. Початкова описова і/або ідентифікуюча частина повідомлення, ділянки програми, таблиці, блоку даних. Заголовок циклу — ключове слово оператора циклу з описом параметрів циклу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. заголовок — (книжка) титло, назва, див. підзаголовок  Словник чужослів Павло Штепа
7. заголовок — Заголо́вок, -ло́вку; -ло́вків, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. заголовок — ЗА́ГОЛО́ВОК, вка, ч. Назва будь-якого твору, його частини, розділу або статті, повідомлення, назва газети, журналу і т. ін. Книжка буде мати заголовок «Тіні забутих предків» (Коцюб., III, 1956, 449); Він..  Словник української мови в 11 томах