загородник

ЗАГОРО́ДНИК, а, ч., рідко. Назва малоземельних селян у XVI ст.

Загородники, або городники, мали двори і городи, а частина з них — і невеликі поля (Іст. УРСР, І, 1953, 129).

Значення в інших словниках

1. загородник — загоро́дник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. загородник — -а, ч., рідко. Назва малоземельних селян у 16 ст.  Великий тлумачний словник сучасної мови