заграничний
ЗАГРАНИ́ЧНИЙ, а, е, розм., рідко. Який міститься або живе за кордоном; закордонний.
Думками вже літала [Софія] по великих заграничних містах (Л. Укр., III, 1952, 505);
Тишу перервав заграничний політик (Фр., IV, 1950, 31);
// Завезений з-за кордону.
На грядках.. пороблені широкі вулиці й позасаджувано всілякі заграничні квіти (Кобр., Вибр., 1954, 120).
Словник української мови (СУМ-11)