заграничний

ЗАГРАНИ́ЧНИЙ, а, е, розм., рідко. Який міститься або живе за кордоном; закордонний.

Думками вже літала [Софія] по великих заграничних містах (Л. Укр., III, 1952, 505);

Тишу перервав заграничний політик (Фр., IV, 1950, 31);

// Завезений з-за кордону.

На грядках.. пороблені широкі вулиці й позасаджувано всілякі заграничні квіти (Кобр., Вибр., 1954, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заграничний — Заграни́чний. Закордонний. Коли нарешті справа в такий спосіб вияснила ся, радість була велика. Студенти радували ся приходови такої “рідкости ”, як заграничний родимець, а заграничний родимець урадував... Українська літературна мова на Буковині
  2. заграничний — -а, -е, розм., рідко. Який міститься або живе за кордоном; закордонний. || Завезений з-за кордону. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заграничний — Закордонний, замежний, замежовий Словник чужослів Павло Штепа
  4. заграничний — Заграни́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)