загратований
ЗАГРАТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до загратува́ти.
— А тепер я тут, в сій., загратованій залізом клітці (Л. Укр., III, 1952, 678);
// у знач. прикм.
Поїзд зупинився на чорному, з єдиною свічкою в загратованому вікні, полустанку (Стельмах, I, 1962, 170);
Загратовані двері.
Словник української мови (СУМ-11)