задавакуватість
ЗАДАВА́КУВАТІСТЬ, тості, ж., зневажл. Властивість за знач. задава́куватий.
Його побоювання підсилювала задавакуватість машиніста з екскаватора (Коцюба, Нові береги, 1959, 85).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАДАВА́КУВАТІСТЬ, тості, ж., зневажл. Властивість за знач. задава́куватий.
Його побоювання підсилювала задавакуватість машиніста з екскаватора (Коцюба, Нові береги, 1959, 85).
Словник української мови (СУМ-11)