задавакувато
ЗАДАВА́КУВАТО, зневажл. Присл. до задава́куватий.
Сергій, туго перетягнутий брезентовим пасочком, задавакувато викручувався на одному каблуку (Тют., Вир, 1964, 341).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАДАВА́КУВАТО, зневажл. Присл. до задава́куватий.
Сергій, туго перетягнутий брезентовим пасочком, задавакувато викручувався на одному каблуку (Тют., Вир, 1964, 341).
Словник української мови (СУМ-11)