задавити —
задави́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
задавити —
[задавитие] -аўл'у, -авиеш, -аўл'ат'; нак. -ви, -в'іт'
Орфоепічний словник української мови
задавити —
див. задавлювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
задавити —
як му́ху (мух) роздави́ти (задави́ти) кого. Нещадно, не докладаючи зусиль, знищити; уживається також як погроза фізичної розправи. — Бережись,— кричить Чіпка,— укладу! Як муху роздавлю (Панас Мирний); — Шпак ти, а не командир!...
Фразеологічний словник української мови
задавити —
ДУШИ́ТИ (умертвляти, здавлюючи горло й насильно припиняючи дихання; завдавати болю здавлюванням горла), ЗАДУ́ШУВАТИ, ДАВИ́ТИ розм., ЗАДА́ВЛЮВАТИ розм.; ПРИДУ́ШУВАТИ (завдавати болю, переривати дихання). — Док.
Словник синонімів української мови
задавити —
Задавити, -влю, -виш гл. Задушить, задавить. Таки Бог походив, вовк кобилу задавив. Чуб. V. 1151. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. Ном. № 1213. Нудьга його задавила на чужому полі. Шевч. 214.
Словник української мови Грінченка