задача
ЗАДА́ЧА, і, ж.
1. Питання (перев. математичного характеру), яке розв’язується шляхом обчислень за визначеною умовою.
Вчителька Галина Борисівна викликала учнів до дошки, і вони розв’язували задачі (Донч., VI, 1957, 124);
Крім виконання математичних задач, на електронних обчислювальних машинах можна розв’язувати ряд логічних задач (Наука.., 7, 1956, 6).
2. розм., рідко. Доручення, завдання.
— Задача наша бойова зараз така — розшукати партизанів (Головко, І, 1957, 365);
Однією з важливих задач, що стоять перед сучасною медициною, є профілактика захворювань і продовження життя людини (Знання.., 2, 1968, 8);
// Справа, труд.
— Передаю йому на щастя,— Мічурін показав Карташову на Синицина, — свою задачу (Довж., І, 1958, 477).
Словник української мови (СУМ-11)