Значення в інших словниках
-
задача —
зада́ча іменник жіночого роду питання, перев. математичного характеру, яке розв'язується шляхом обчислень за визначеною умовою; доручення, завдання — розм., рідко
Орфографічний словник української мови
-
задача —
-і, ж. 1》 Питання (перев. математичного характеру), що розв'язується обчисленнями за визначеною умовою. Коректна задача — задача, що задовольняє вимоги коректності: розв'язок якої визначається однозначно. 2》 Проблема, що підлягає аналізу та розв'язанню.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
задача —
Завданка, завдання, див. проблема
Словник чужослів Павло Штепа
-
задача —
зада́ча шк. завдання (ст): Не міг іти на вулицю з хлопцями, треба було ще зробити задачу з мови (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
задача —
ЗАВДА́ННЯ (визначений, спланований обсяг роботи і т. ін.), ЗАДА́ЧА розм. рідко. — Задача наша бойова зараз така — розшукати партизанів (А. Головко). ЗАВДА́ННЯ (справа, доручена комусь для виконання), НАРЯ́Д, ЗАГА́ДУВАННЯ, ЗАДА́ЧА розм. рідше, ЗА́ГАД розм.
Словник синонімів української мови
-
задача —
Зада́ча і рідше завда́ча, -чі, -чі, -чею; за(в)да́чі, за(в)да́ч
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
задача —
ЗАДА́ЧА, і, ж. 1. Питання (перев. математичного характеру), яке розв’язується шляхом обчислень за визначеною умовою. Вчителька Галина Борисівна викликала учнів до дошки, і вони розв’язували задачі (Донч.
Словник української мови в 11 томах
-
задача —
рос. задача у режимі мультипрограмування і мультипроцесорної обробки: одна або більше послідовних команд, що обробляються керуючою програмою обчислювальної машини.
Eкономічна енциклопедія
-
задача —
Задача, -чі ж. Задача. К. Гр. 102.
Словник української мови Грінченка