задворовий
ЗАДВОРО́ВИЙ, а, е.
1. Який міститься або розташований поза двором.
2. у знач. ім. задворо́вий, вого, ч.; задворо́ва, вої, ж., іст. Людина, яка живе на панському задвірку ( див. задві́рок 1).
— Ходімо прямо до пана-— каже Василь. — Хай дає царську волю. Де він її дів? — Загули горішани. І дворові, і задворові. Зібралося у двір народу (Мирний, IV, 1955, 184).
Словник української мови (СУМ-11)