задвигтіти
ЗАДВИГТІ́ТИ, тить, док. Почати двигтіти; захитатися, затрястися.
Гупнуло так, що задвигтіла халупа (Вас., Незібр. тв., 1941, 214);
Від другого снаряда в бліндажі задвигтіла стеля і розчинилися двері (Кучер, Чорноморці, 1956, 126);
І враз земля задвигтіла, захиталася (Кочура, Зол. грамота, 1960, 10);
В глибокій, прозорій тиші вечора, здавалось, дужче задвигтіла турбіна, дзвінкішим видався клекіт води в потоках (Коз., Вісімсот.., 1953, 58).
Словник української мови (СУМ-11)