1. Словник української мови в 11 томах

задвигтіти

ЗАДВИГТІ́ТИ, тить, док. Почати двигтіти; захитатися, затрястися.

Гупнуло так, що задвигтіла халупа (Вас., Незібр. тв., 1941, 214);

Від другого снаряда в бліндажі задвигтіла стеля і розчинилися двері (Кучер, Чорноморці, 1956, 126);

І враз земля задвигтіла, захиталася (Кочура, Зол. грамота, 1960, 10);

В глибокій, прозорій тиші вечора, здавалось, дужче задвигтіла турбіна, дзвінкішим видався клекіт води в потоках (Коз., Вісімсот.., 1953, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задвигтіти — задвигті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. задвигтіти — -тить, док. Почати двигтіти; захитатися, затрястися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. задвигтіти — ТРЕМТІ́ТИ (трястися від частих і коротких коливальних рухів), ДРИЖА́ТИ, ЗДРИГА́ТИСЯ, ЗДРИГА́ТИ, ЗДРИ́ГУВАТИ рідше, ТРУСИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ДРИГОТІ́ТИ діал., ДИЛЬКОТА́ТИ (ДИЛЬКОТІ́ТИ) діал. Словник синонімів української мови
  4. задвигтіти — Задвигті́ти, -гчу́, -ти́ш гл. Задрожать. Як ступив... на ті підмости, то вони аж задвигтіли й загули. Левиц. Пов. 330. Словник української мови Грінченка