задвигтіти
Задвигті́ти, -гчу́, -ти́ш
гл. Задрожать. Як ступив... на ті підмости, то вони аж задвигтіли й загули. Левиц. Пов. 330.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задвигтіти — задвигті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- задвигтіти — -тить, док. Почати двигтіти; захитатися, затрястися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задвигтіти — ТРЕМТІ́ТИ (трястися від частих і коротких коливальних рухів), ДРИЖА́ТИ, ЗДРИГА́ТИСЯ, ЗДРИГА́ТИ, ЗДРИ́ГУВАТИ рідше, ТРУСИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ДРИГОТІ́ТИ діал., ДИЛЬКОТА́ТИ (ДИЛЬКОТІ́ТИ) діал. Словник синонімів української мови
- задвигтіти — ЗАДВИГТІ́ТИ, тить, док. Почати двигтіти; захитатися, затрястися. Гупнуло так, що задвигтіла халупа (Вас., Незібр. тв., 1941, 214); Від другого снаряда в бліндажі задвигтіла стеля і розчинилися двері (Кучер, Чорноморці, 1956, 126)... Словник української мови в 11 томах