задеревеніти
ЗАДЕРЕВЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал.
1. Задерев’яніти (у 1 знач.).
Побалакати ж треба: хоч коли, щоб язик не задеревенів (Мак., Вибр., 1954, 193).
2. перен. Завмерти.
— Я побіг в яр… Глянув і задеревенів. Яма засунулась, з дверей і сволоків ні сліду (Ірчан, II, 1958. 179).
Словник української мови (СУМ-11)