задзеленькати

ЗАДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що задзеленча́ти.

Чи з далеких толок Задзеленька дзвінок —— Я гостей вибігаю зустріти (Бор., Тв., 1957, 125);

Таємничо заворушилась чорна, чорніша ночі, маса [людей].. Задзеленькали ланці на конях (Ірчан, II, 1958, 72);

// безос.

Коли це знов раптом задзеленькало в прихожій (Н.-Лев., IV, 1956, 238).

Значення в інших словниках

1. задзеленькати — задзеле́нькати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. задзеленькати — -аю, -аєш, док., розм. Те саме, що задзеленчати. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови