задзенчати

ЗАДЗЕНЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док.

1. Те саме, що задзе́нькати.

◊ Задзенча́ло у ву́хах, безос. — те саме, що Задзвені́ло у ву́сі (ву́хах) ( див. задзвені́ти).

Димом і темнотою заслало йому очі; в ухах загуло-задзенчало… (Мирний, І, 1954, 358).

2. Те саме, що задзижча́ти 1.

— От я зараз відніму у тебе [Медунки] твій мед! — задзенчала нахабно бабка (Ів.. Про бджілку.., 1959, 18).

Значення в інших словниках

1. задзенчати — задзенча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. задзенчати — -чу, -чиш, док. 1》 Те саме, що задзенькати. 2》 Те саме, що задзижчати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови