задзюркотати

ЗАДЗЮРКОТА́ТИ, о́че і ЗАДЗЮРКОТІ́ТИ, ти́ть, док. Підсил. до задзюрча́ти.

На вулицях задзюркотіли струмки (Грим., Незакінч. роман, 1962, 282);

Ось на дні рівчака почала пробиватися вода. Спочатку малесенькими струмками, а потім линула, задзюркотіла нестримно (Ів., Вел. очі, 1956, 12);

// безос.

[Омелько (частує Івана):] На вже й тобі! [Іван (випив):] Чуєш, як задзюркотіло, неначе у порожнє барильце!.. (Крон., І, 1958, 82).

Значення в інших словниках

1. задзюркотати — задзюркота́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. задзюркотати — -оче і задзюркотіти, -тить, док. Підсил. до задзюрчати. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. задзюркотати — Задзюркотати и задзюркотіти, -чу, -чеш и -тиш гл. Зажурчать. Домонтовиченко влучив Війтенка по лівій руці, — кров так і задзюркотала. K. ЧР. 306.  Словник української мови Грінченка