задивований
ЗАДИВО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Здивований, зачарований.
Може, не один багач, почувши ту Кармелеву пісню, покидав співати теж свою недбалу та потішну і обертав свій погляд задивоєаний у всі боки (Вовчок, І, 1955, 356).
Словник української мови (СУМ-11)