задиркуватість
ЗАДИ́РКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. зади́ркуватий.
Хлопчика покарали різками, але й Михайликові довелося вислухати довгу й нудну нотацію за задиркуватість та пиху (Тулуб, Людолови, І, 1957, 315).
Словник української мови (СУМ-11)