задиркувато

ЗАДИ́РКУВАТО. Присл. до зади́ркуватий.

Грицько насуплює брови, сміливо прочиняє двері й увіходить у залу; поправив на голові шапку, заклав за спину руки, задиркувато кругом розглядається (Вас., Вибр., 1954, 101).

Значення в інших словниках

1. задиркувато — зади́ркувато прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. задиркувато — Присл. до задиркуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови