задиркувато
ЗАДИ́РКУВАТО. Присл. до зади́ркуватий.
Грицько насуплює брови, сміливо прочиняє двері й увіходить у залу; поправив на голові шапку, заклав за спину руки, задиркувато кругом розглядається (Вас., Вибр., 1954, 101).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задиркувато — зади́ркувато прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- задиркувато — Присл. до задиркуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови