задирливість
ЗАДИ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. зади́рливий.
Надії часом було аж ніяково перед ним з цієї незрозумілої задирливості Крихточки (Баш, Надія, 1960, 73);
Якось недавно з хлоп’ячою задирливістю похвалився [Василь], що в суботу йшов з міста не сам, а з Вірою (Іваничук, Край.. шляху, 1962, 360).
Словник української мови (СУМ-11)