задихано

ЗАДИ́ХАНО. Присл. до зади́ханий.

Іван та Михайло вбігли задихано в сіни і в напівтемряві стали шукати постолів та онуч (Козл., Весн. шум, 1952, 47);

До вогнища підходить Марина. І одразу ж побачила Петра під шинелею. Задихано спитала: — Що з ним? (Головко, І, 1957, 464);

*Образно. Невеличкий пароплав-буксир пахкав.. димом, задихано чмихав і хрипло, простуджено сюрчав (Донч., II, 1956, 88).

Значення в інших словниках

1. задихано — зади́хано прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. задихано — Присл. до задиханий.  Великий тлумачний словник сучасної мови