задишка

ЗАДИ́ШКА, и, ж. Часте, утруднене дихання внаслідок хвороби, втоми, виснаження і т. ін.

Хворий скаржився на задишку, часті стискуючі болі в ділянці серця, швидку втому (Наука.., 11, 1960, 45);

Свекор важкий, з задишкою, сів на перший стілець (Головко, II, 1957, 45).

Значення в інших словниках

1. задишка — зади́шка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. задишка — -и, ж. Часте, утруднене дихання внаслідок хвороби, втоми, виснаження і т. ін. Гемічна задишка — задишка, зумовлена гіпоксією дихального центру при порушенні транспортування кисню кров'ю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. задишка — Задуха  Словник чужослів Павло Штепа