задишкуватий

ЗАДИ́ШКУВАТИЙ, а, е, розм. Який має задишку.

Під час переходів найтяжче.. доводиться грузинові Хурціляві. Товстий, задишкуватий, він ледве встигає за нами (Гончар, Людина.., 1960, 290).

Значення в інших словниках

1. задишкуватий — зади́шкуватий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. задишкуватий — див. слабий  Словник синонімів Вусика
3. задишкуватий — -а, -е, розм. Який має задишку.  Великий тлумачний словник сучасної мови