задмухувати

ЗАДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАДМУ́ХАТИ, аю, аєш і ЗАДМУХНУ́ТИ, ну́, не́ш; мин. ч. задму́хав і задмухну́в, ла, ло; док., розм.

1. Гасити, дмухаючи на полум’я (лампи, свічки і т. ін.).

Дід Дунай підходить до покуття.. і задмухує голубий вогник лампадки (Стельмах, І, 1962, 244);

Яшкові мати постелила на припічку, а як ліг він — каганчик задмухнула (Головко, І, 1957, 177).

2. тільки док. Почати дмухати.

І знов задмухав [Слинько] собі на руки (Шовк., Інженери, 1956, 376).

Значення в інших словниках

1. задмухувати — задму́хувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. задмухувати — -ую, -уєш, недок., задмухати, -аю, -аєш і задмухнути, -ну, -неш; мин. ч. задмухав і задмухнув, -ла, -ло; док., розм. 1》 Гасити, дмухаючи на полум'я (лампи, свічки і т. ін.). 2》 тільки док. Почати дмухати.  Великий тлумачний словник сучасної мови