Словник української мови в 11 томах

задруга

ЗА́ДРУ́ГА, и, ж.

1. іст. Патріархальна сімейна громада у південних слов’ян.

Поряд з селянським господарством окремої сім’ї в Київській Русі збереглись в деяких місцях спільні господарства сімейних общин, які об’єднували певну кількість споріднених сімей..; на Балканах її [сімейну общину] називали задругою, в Росії — печищем і дворищем (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 454);

Деякі сторони життя і господарювання південнослов’янської задруги, яку охарактеризував Ф. Енгельс, були властиві і українським дворищам (Нар. тв. та етн., 1, 1963, 67).

2. Сільськогосподарський виробничий кооператив у Соціалістичній Федеративній Республіці Югославії.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. задруга — За́друга: — родина [25]  Словник з творів Івана Франка
  2. задруга — за́дру́га іменник жіночого роду громада у південних слов'ян іст.  Орфографічний словник української мови
  3. задруга — -и, ж., іст. Патріархальна сімейна громада у південних слов'ян.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. задруга — Південнослов'янська родинна спільнота, група людей, які живуть і працюють в одному господарстві.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. задруга — I. ГРОМА́ДА іст. (поземельне селянське об'єднання в Україні та Білорусії; збори членів такого об'єднання), ОБЩИ́НА, МИР, КОПА́, КУ́ПА (до XVІІ ст.); ДВО́РИЩЕ, ПЕ́ЧИЩЕ (родинне об'єднання); ЗАДРУ́ГА (у південних слов'ян).  Словник синонімів української мови