задруга
ЗА́ДРУ́ГА, и, ж.
1. іст. Патріархальна сімейна громада у південних слов’ян.
Поряд з селянським господарством окремої сім’ї в Київській Русі збереглись в деяких місцях спільні господарства сімейних общин, які об’єднували певну кількість споріднених сімей..; на Балканах її [сімейну общину] називали задругою, в Росії — печищем і дворищем (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 454);
Деякі сторони життя і господарювання південнослов’янської задруги, яку охарактеризував Ф. Енгельс, були властиві і українським дворищам (Нар. тв. та етн., 1, 1963, 67).
2. Сільськогосподарський виробничий кооператив у Соціалістичній Федеративній Республіці Югославії.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задруга — За́друга: — родина [25] Словник з творів Івана Франка
- задруга — за́дру́га іменник жіночого роду громада у південних слов'ян іст. Орфографічний словник української мови
- задруга — -и, ж., іст. Патріархальна сімейна громада у південних слов'ян. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задруга — Південнослов'янська родинна спільнота, група людей, які живуть і працюють в одному господарстві. Універсальний словник-енциклопедія
- задруга — I. ГРОМА́ДА іст. (поземельне селянське об'єднання в Україні та Білорусії; збори членів такого об'єднання), ОБЩИ́НА, МИР, КОПА́, КУ́ПА (до XVІІ ст.); ДВО́РИЩЕ, ПЕ́ЧИЩЕ (родинне об'єднання); ЗАДРУ́ГА (у південних слов'ян). Словник синонімів української мови