задруга
I. ГРОМА́ДА іст. (поземельне селянське об'єднання в Україні та Білорусії; збори членів такого об'єднання), ОБЩИ́НА, МИР, КОПА́, КУ́ПА (до XVІІ ст.); ДВО́РИЩЕ, ПЕ́ЧИЩЕ (родинне об'єднання); ЗАДРУ́ГА (у південних слов'ян). На селі Зобралася громада радить, Кого голить у москалі (Т. Шевченко); — В нашій селянській общині закладена споконвічна основа справедливого устрою... (Ф. Бурлака); Біля зборні зібрався весь мир (М. Коцюбинський); — На копу скликають, на раду громадську, — сказав Максим (І. Франко); Сімейна община відома за етнографічними даними у слов'янського населення;.. на Балканах її називали задругою, в Росії — печищем і дворищем (з журналу).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задруга — За́друга: — родина [25] Словник з творів Івана Франка
- задруга — за́дру́га іменник жіночого роду громада у південних слов'ян іст. Орфографічний словник української мови
- задруга — -и, ж., іст. Патріархальна сімейна громада у південних слов'ян. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задруга — Південнослов'янська родинна спільнота, група людей, які живуть і працюють в одному господарстві. Універсальний словник-енциклопедія
- задруга — ЗА́ДРУ́ГА, и, ж. 1. іст. Патріархальна сімейна громада у південних слов’ян. Поряд з селянським господарством окремої сім’ї в Київській Русі збереглись в деяких місцях спільні господарства сімейних общин, які об’єднували певну кількість споріднених сімей.. Словник української мови в 11 томах