задріманий

ЗА́СПАНИЙ (який ще не зовсім прокинувся; про обличчя, очі і т. ін. — який має на собі сліди сну), ЗАДРІ́МАНИЙ рідше, РОЗІ́СПАНИЙ підсил. розм.; ОСПА́ЛИЙ рідко (перев. про обличчя). Господар теж проснувся, вийшов до Барклая в архалуці, — заспаний і щиро ображений від'їздом (П. Кочура); Крізь шибу на вулицю виглянула повнолиця, пухка, задрімана жінка (І. Чендей); Один відчайдух, озброєний таким-сяким пістолетиком, міг схилити до капітуляції всю оцю купу розіспаних стражів порядку за якихось там три хвилини (П. Загребельний); За столиком вахмістер з лицем оспалим, безсилим, З очима скляними старого п'яниці (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задріманий — задрі́маний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. задріманий — -а, -е. Який перебуває в стані дрімоти; заспаний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. задріманий — ЗАДРІ́МАНИЙ, а, е. Який перебуває в стані дрімоти; заспаний. Крізь шибу на вулицю виглянула повнолиця, пухка, задрімана жінка (Чендей, Вітер.., 1958, 275); *Образно. Словник української мови в 11 томах