задурманювати
ЗАДУРМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАДУРМА́НИТИ, ню, ниш, док., перех.
1. Наповнювати дурманом, п’янким, гострим запахом.
Черемха цвіте… Запах — світ задурманив!.. (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 245).
2. перен. Притупляти розум, запаморочувати, затуманювати свідомість.
Численна чорносутанна армія ватіканських хрестоносців.. задурманювала народ опіумом релігії (Іст. укр. літ., II, 1956, 588);
Всіх він задурманить своїми облудними речами (Гончар, II, 1959, 188).
Словник української мови (СУМ-11)