задушевність
ЗАДУШЕ́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. задуше́вний.
Ця сувора людина підкупила своєю задушевністю і твердістю (Хижняк, Тамара, 1959, 31);
У романах і повістях Марка Вовчка багато світла і задушевності, віри в торжество передового над відсталим (Рад. літ-во. 18, 1955, 109).
Словник української мови (СУМ-11)