заділ
ЗАДІ́Л, у, ч.
1. розм. Початок і завчасне виконання частини якої-небудь справи, що дає змогу безперебійно завершувати її наступні операції.
На заводі імені Ілліча має бути проведено заділ будівництва слябінга, мартенівського цеху і цеху холодного прокату (Ком. Укр., 6, 1960, 27).
2. спец. Запас виробів, заготовок.
На кожній дільниці був заділ вузлів і деталей, і завод працював більш ритмічно (Рад. Укр., 26.VІ 1962, 3).
Словник української мови (СУМ-11)