заділ
ЗАДІ́Л, у, ч.
1. розм. Початок і завчасне виконання частини якої-небудь справи, що дає змогу безперебійно завершувати її наступні операції.
На заводі імені Ілліча має бути проведено заділ будівництва слябінга, мартенівського цеху і цеху холодного прокату (Ком. Укр., 6, 1960, 27).
2. спец. Запас виробів, заготовок.
На кожній дільниці був заділ вузлів і деталей, і завод працював більш ритмічно (Рад. Укр., 26.VІ 1962, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заділ — заді́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- заділ — -у, ч. 1》 розм. Початок і завчасне виконання частини якої-небудь справи, що дає змогу безперебійно завершувати її наступні операції. 2》 спец. Запас виробів, заготовок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заділ — ЗАПА́С (те, що заготовлене заздалегідь, залишене на випадок необхідності); ПРИПА́С (запас продуктів, провізія); ЗАДІ́Л спец. (запас виробів, заготовок); РЕСУ́РСИ мн. (більш чи менш значні запаси, які можна використати при потребі); РЕЗЕ́РВ перев. мн. Словник синонімів української мови
- заділ — рос. задел запас напівфабрикатів, деталей, частин для збирання машин, виконання проміжних робіт у промисловості та будівництві. 3. необхідний для забезпечення безперервності виробничого циклу, безперервного функціонування підприємств і будов. Eкономічна енциклопедія