зажеліпати

ЗАЖЕЛІПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., діал. Голосно закричати.

А це зразу Яким як зажеліпае: — Ох ти, бісова тварюко! Тпру-у! — і чимдуж замахав руками (Мирний, IV, 1955, 318).

Значення в інших словниках

1. зажеліпати — зажеліпа́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови