Словник української мови в 11 томах

зажерний

ЗАЖЕ́РНИЙ, а, е. Те саме, що заже́рливий.

Іван відповідає: «..Цар зажерний вередує, А нещасний люд бідує» (Перв., Райдуга.., 1960, 96);

Зажерна гусінь.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зажерний — заже́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. зажерний — див. жадний  Словник синонімів Вусика
  3. зажерний — -а, -е. Те саме, що зажерливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зажерний — ЖА́ДІ́БНИЙ (який надто прагне збагачення, наживи і т. ін.), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, ЗАГРЕБУ́ЩИЙ розм., ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЗАХЛА́ННИЙ розм.  Словник синонімів української мови