зажурено
ЗАЖУ́РЕНО. Присл. до зажу́рений 2.
Андрій схилився над [пораненою] коханою, зажурено дивився їй у вічі (Збан., Незабутнє, 1953, 33);
*Образно. Чути, як тихо, зажурено шумлять сосни (Десняк, Опов., 1951, 15).
Словник української мови (СУМ-11)