зазивний
ЗАЗИВНИ́Й, а́, е́, рідко.
1. Який кличе, запрошує.
З перехресної вулиці від складального цеху.. раптом почувся голосний, зазивний жіночий крик (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 172).
2. перен. Який закликає до чого-небудь, спонукає на щось.
◊ Зазивни́й ли́ст, іст. — заклик.
Маєтки й корчми вже були розбиті, збіжжя поділене, і селяни тепер жваво обговорювали зазивний лист полковника Кривоноса (Панч, Гомон. Україна, 1954, 359).
Словник української мови (СУМ-11)