1. Словник української мови в 11 томах

зазивний

ЗАЗИВНИ́Й, а́, е́, рідко.

1. Який кличе, запрошує.

З перехресної вулиці від складального цеху.. раптом почувся голосний, зазивний жіночий крик (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 172).

2. перен. Який закликає до чого-небудь, спонукає на щось.

◊ Зазивни́й ли́ст, іст. — заклик.

Маєтки й корчми вже були розбиті, збіжжя поділене, і селяни тепер жваво обговорювали зазивний лист полковника Кривоноса (Панч, Гомон. Україна, 1954, 359).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зазивний — зазивни́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. зазивний — -а, -е, рідко. 1》 Який кличе, запрошує. 2》 перен. Який закликає до чого-небудь, спонукає до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зазивний — Кличний, благальний Словник чужослів Павло Штепа
  4. зазивний — Зазивни́й, -а́, -е́ Воззывный. зазивни́й лист. Воззваніе. Зазивний лист до української интелліґенції. К. ХП. 113. Словник української мови Грінченка