зазивно
ЗАЗИ́ВНО, рідко. Присл. до зазивни́й.
Зазивно заграла музика (Бурл., О. Воресай, 1959, 134);
— Даньку! Милий! — очі її сяяли до нього віддано, щиро, за-зивно! (Гончар, Таврія.., 1957, 534).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me