зазивно

ЗАЗИ́ВНО, рідко. Присл. до зазивни́й.

Зазивно заграла музика (Бурл., О. Воресай, 1959, 134);

— Даньку! Милий! — очі її сяяли до нього віддано, щиро, за-зивно! (Гончар, Таврія.., 1957, 534).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зазивно — зази́вно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. зазивно — рідко. Присл. до зазивний. Великий тлумачний словник сучасної мови