зазивати

ЗАЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАЗВА́ТИ, ву́, ве́ш, док., перех.

1. Кликати до себе, запрошувати.

Зазивала [Галочка] до себе подруг, іноді сама ходила до них (Кв.-Осн., II, 1956, 358);

До загрібальниць і скиртоправів замахали чоловіки кашкетами, зазиваючи на обід (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 207).

2. тільки недок., перен. Закликати до якоїсь дії, спонукати на що-небудь.

Більшовики зазивають окривджений люд на боротьбу з одвічними гнобителями. — панами, царем (Горд., Чужу ниву.., 1947, 170);

*Образно. Наперекір розлюченому звіру, Що тінь війни ожити зазива. Із рук твоїх всесвітній голуб миру Летить, Москва? (Рильський, 300 літ, 1954, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зазивати — зазива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зазивати — див. кликати Словник синонімів Вусика
  3. зазивати — -аю, -аєш, недок., зазвати, -ву, -веш, док., перех. 1》 Кликати до себе, запрошувати. 2》 тільки недок., перен. Закликати до якоїсь дії, спонукати до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зазивати — Кликати, закликувати, закликати, закликати, позакликати, прикликувати, прикликати, прикликати, поприкликати, запрошувати, запросити, позапрошувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. зазивати — ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  6. зазивати — Зазива́ти, -ва́ю, -ва́єш; зазва́ти, зазву́, -ве́ш, -ву́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зазивати — Зазива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. зазвати, -ву, -веш, гл. Зазывать, зазвать. У світлиці кам'яниці зазивала. Дума. Словник української мови Грінченка